Мої уроки

Українська мова ТЕМА : Тренувальні вправи у розпізнаванні та написанні слів з м’яким знаком, звуко-буквеному аналізі слів з м’якими приголосними. МЕТА: Закріплювати знання про позначення м’якості приголосних буквою ь, уміння переносити слова з м’яким знаком; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слів ; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов та повагу до української мови, самостійність. ОБЛАДНАННЯ : мультимедійна дошка, картки для роботи в парах, індивідуальні картки для дітей, портрети письменників. Хід уроку І. Організаційний момент, Стали, дітки, всі рівненько, Посміхнулися гарненько. Настрій із собой взяли, Й працювати почали. Слайд № 1 - Нещодавно я зустріла Петрика П’яточкіна, який пожалівся, що йому нецікаво на уроках української мови, бо : «Там тільки писати та вчити правила» , - сказав він. Я прошу вашої допомоги. Доведемо Петрикові, що українська мова – це цікаво, пізнавально і, навіть, весело. І в кінці уроку на його обличчі повинна з’явитися посмішка. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Слайд № 2 - На вас чекають завдання , під час виконання яких стануть у пригоді ваші знання про тверді та м’які приголосні звуки. ІІІ. Актуалізація опорних знань. 1) Бесіда. - Пригадайте, що за день сьогодні. - А ще сьогодні по всій Україні відзначають День української писемності та мови. Слайд № 3 2) Хв. каліграфії. - Підберіть слово родич до слова писемності (письмо) Пп Сс Оо пи ис сь ьм мо письмо, писемність - Яка особливість цих слів? (зв. менше, ніж букв) - Чому? - Яка роль м’якого знака? (позначає м’якість попереднього приголосного) - Чи може бути велика літера ь? Чому? 3) Гра « Словесна дуель». ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1) Хвилинка історії. - Як ви думаєте, чиє це зображення? Це – Нестор Літописець. Жив, майже, тисячу років тому назад. Це була найосвіченіша людина Київської Русі 11 століття. Він став монахом і все життя працював над історичними літописами. Головна його праця – «Повість минулих літ». Це перша історія. З неї ми дізналися про хрещення Русі, заснування Києва, життя Ярослава Мудрого, героїчні походи князя Святослава. Нестор Літописець – людина, народжена на території майбутньої України, він батько всієї нашої історії. Вважається, що саме з преподобного Нестора – літописця починається писемна українська мова. У 1997 році Президент України Леонід Кучма видав Указ : «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Слайд № 4 А пізніше були брати Кирило і Мефодій – автори слов’янської азбуки, Іван Федоров – надрукував на Русі першу книжку, Іван Котляревський – основоположник української народної мови, Тарас Шевченко – батько української літературної мови. 2) Гра «Склади піраміду». Робота в парах з індивідуальними картками. - Ось імена цих видатних людей: Нестор, Кирило, Мефодій, Іван, Тарас Завдання: розмістити ці імена в алфавітному порядку. (Іван, Кирило, Мефодій, Нестор, Тарас) - Яке з імен можна змінити, щоб з’явився ь? (Іван – Івась) 3) Гра «Показуха». Поділ слів з м’яким знаком на склади. - Слова можна прочитати, почути. А ще можна пізнати за жестами. За рухами хлопчиків діти впізнають слова : Олень, півень, пальма, учитель. Завдання : записати у зошит, поділити для переносу. Фізкульхвилинка - Ви втомились? Саме час — дружно відпочити І знайому фізхвилинку В гості запросити. Ми писали, ми трудились Наші пальчики втомились А щоб далі нам писати, Треба пальці розім'яти. Руки вгору потягніть І до сонця підстрибніть! Всі присядем, встанем враз, Знов чекає праця нас. 4) Гра «Впіймай слово». Звуко-буквений аналіз слова. Слайд № 5 - «Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати»,- говорив український поет М.Рильський. - Як ви розумієте ці слова? Ви ще маленькі школярики, але уже встигли познайомитися на уроках з поетами, письменниками, що прославляли і звеличували. Батьківщину, рідну мову. Я назву кілька прізвищ: Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко, В.Сухомлинський, О.Олесь, Л.Глібов, П.Тичина. Слайд № 6 А сьогодні я хочу познайомити вас з Надією Красоткіною. Зараз вона проживає у м.Луцьк. Все життя працювала у школі. Тепер на пенсії. Ще в дитинстві почала писати вірші. Є у неї вірші про осінь, пори року, природу, про рідний край, про сім’ю, про маму, а також про мову. - У виконанні наших дівчаток послухайте красивий вірш «Наша мова». Завдання: «спіймати» (хлопок) слова, у написанні яких є ь. Наша мова Щоб розумним й мудрим стати, Треба рідну мову ЗНАТИ. А щоб вміти говорити, Треба рідну мову ВЧИТИ! Знає кожен з нас чудово — Не прожити нам без МОВИ. Рідна ж мова пелюсткова, Мудра, світла, СВІТАНКОВА. І дзвенить щодня і в свято, Бо вона така БАГАТА. І така джерельно-чиста Наша мова ПРОМЕНИСТА. Чарівна і калинова Наша мова ВЕСЕЛКОВА. В ній такі слова чудові, Хліб і сіль на РУШНИКОВІ. В ній в віках батьки і діти, Як без мови в світі ЖИТИ? Понад світом хай лунає, Хай ніхто НЕ ЗАБУВАЄ Рідну мову українську, Мудру, щедру, МАТЕРИНСЬКУ - Серед усіх слів, які ви впіймали, візьмемо найголовніше для кожної дитини - батьки. Зробимо звуко-буквений аналіз слова. 5) Хвилинка історії. - Наша Батьківщина – Україна, тому ми - … (українці) - Які почуття у вас виникають, коли чуєте це слово? - Але є ще й інше слово, можливо, ви його чули – хохол, хохли. - А тепер які почуття у вас виникли? - Спробуємо розібратися, звідки ж пішла назва «хохол». Слайд № 7 Одним з перших князів Київської Русі був Святослав: високий, міцної статури чоловік. У нього були довгі вуса, у вусі сережка, довгий чуб на виголеній голові . Після князя Святослава 500 років ніхто таку зачіску не робив. І тільки на Запорізькій Січі козаки стали так голитися. Слайд № 8 Так ось цей чуб ще називали хохол. Запорожці ж з властивим їм гумором називали ті пасма оселедцями. Але, виявляється, не всім і на Запорізькій Січі дозволялося мати оселедці, що були своєрідними відзнаками лицарства, честі, відваги та людяності. Заборонялося носити чуприни-оселедці недосвідченим воякам, брехунам, боягузам, злодіям, ошуканцям. Смертельною образою вважалося, коли хтось відтяв козакові "оселедця". - Є й інша версія : монголо-татари, коли вторглися в Київську Русь, почали називати місцеве населення «хохлами». В перекладі на українську мову - «хохол» – це «Син Неба». - Чи змінилися ваші почуття? - Отже, ми пишаємося тим, що ми українці, а до слова «хохол» ставимося спокійно. Слайд № 9 Останнім часом наші чоловіки, і молоді, і старші, теж роблять таку зачіску. 6) Гра «Знайди кінець». Робота з прислів’ями (в парах) - Віднови прислів’я: То не козак, куля не бере. Сміливого а коня нагодує. Козак сам не їсть, що не думає отаманом бути. Слайд № 10 То не козак, що не думає отаманом бути. Сміливого куля не бере. Козак сам не їсть, а коня нагодує. - Записати прислів’я, у словах якого є Ь. - Пояснити значення прислів’я. ІV. Підсумок уроку Слайд № 11 1) – Який настрій у Петрика? - Чому він повеселішав ? - Петрик дарує вам ось такі слова: Вивчаймо ж мову з юних літ, Щоб українцями йти в світ. 2) – Чи сподобався вам урок? - Що найбільше запам’яталося? - Що нового дізналися?